ВДНГ, Київ, Павільйон №10 – “Зернові та олійні культури”

ВДНГ, Київ, Павільйон №10 – “Зернові та олійні культури”

ВДНГ, Київ, Павільйон №10 – “Зернові та олійні культури”.
Архітектори В. Д. Єлізаров, І. С. Ланько.

У 1958 році було завершено будівництво основного комплексу ВДНГ в Київі. Перед відкриттям Республіканська сільськогосподарська виставка була перейменована у Виставку передового досвіду народного господарства УРСР , за що тут же була отримала народну назву “Випердос”. Перший секретар КП України Щербицький замінив офіційну назву на ВДНГ України, на подобу московської, заодно позбавивши Випердос майбутнього. Протягом своєї діяльності виставка ще неодноразово змінювала назву: Виставка досягнень народного господарства, Центр виставок та ярмарків України, Національний виставковий центр України та, нарешті, Національний комплекс “Експоцентр Україна”.

Павільйон №10 був відведений під Зернові та олійні культури, увінчаний скульптурою «Колгоспниця зі снопом» в 1958, авторства скульпторів А.П.Олійника та М.К.Вронського. До речі, вони ж були авторами подібних скульптур на арці Пасажу, Хрещатик 15, але після демонтажу на реставрацію в 1998 році ці фігури зникли в невідомо чиїх дачних угоддях і до нині швидше за все прикрашають якусь фазенду в Кончі-Заспі ітп.
Висота скультури на ВДНГ = 10 м. Чимало.

Вся нинішня територія ВДНГ в 18 столітті була в особистій власності київського митрополита Петра Могили, а в кінці 18 / початку 19 століть стала власністю настоятеля Михайлівського Собору Феофана, який там побудував дачу і згодом вся ця територія була названа Феофанія. Колись там також було село Яма воно ж Червоний Трактир, тому що там була поштова станція і шинок на під’їздах до Києва.

В архітектурі павільйонів використано древньо-вавілонській, -римський, -єгіпетській та -грецькі архітектурні стилі, з широким використання комуністічно-радянської сімволікі. Всі споруди признані пам’ятками архітектури радянського періоду історії України.

VDNG, Kyiv, Pavilion №10 – “Grain and oil seeds”.
Architects: Elizarov/Lanko.

In 1958, the construction of the main complex of VDNG in Kiev was completed.

Pavilion №10 was set aside for grain and oilseeds, with a sculpture “Collective Farmer with a Sheaf” on the top, in 1958, by sculptors Oliynyk and Vronsky. By the way, they were the authors of similar sculptures on the Arch of the Passage, Khreshchatyk 15, but after dismantling for restoration in 1998, these figures disappeared in an unknown villa and still most likely adorn a fazenda in Koncha Zaspa, etc.
The height of the sculpture at the VDNG = 10 m. A lot.

The entire present territory of the VDNG in the 18th century was the private property of Kyiv Metropolitan Peter Mohyla, and in the late 18th / early 19th centuries became the property of the rector of St. Michael’s Cathedral Theophanes, who built a dacha there and later the whole area was called Theophany. Once there was also the village Yama, also known as Chervonyi Traktyr, because there was a post office and a tavern at the entrances to Kyiv.

The architecture of the pavilions used ancient Babylonian, Roman, Egyptian and Greek architectural styles, with extensive use of Soviet symbols. All buildings are recognized as architectural monuments of the Soviet period in the history of Ukraine.